Яцень був парубок проворний.
Хоч дуже схож на пацюка.
З бюджету гроші тяг моторно.
Та не відсохла ще рука.
Із телевізора народу
Розповідав про газ та воду,
Що треба трохи потерпіть.
І щоб усе було чудово,
Щоб люд простий зажив казково –
Борги, податки оплатить.

Він швидко получивши транші
З ким треба нишком поділив.
Щоб маслечко було до каші
Ще трохи в Євро попросив.
Та Юля зла, Абрама внучка
Підняла ґвалт як та Сердючка,
Яценя не любила – страх.
Бо вже давно вона хотіла,
Чимало для того зробила –
Щоб в крісло сісти у Верхах.

Порозпускала Юля коси
І окуляри надягла.
У Раді прогукала : «Досить!
Геть клятого Яценюка!»
Та стала щиро закликати –
Що треба весь кабмін міняти,
Її «прем’єром нарікать»!
І щоб Юпітер Порошенко
Обміркував усе гарненько –
Бо треба «жінці поступать!»

Так на Олімпі гуркотіло!
Затамувавши подих люд
У телевізора сиділи :
Що ж далі буде? Щоб почуть!
Та ворон воронові око
Клювать не буде так жорстоко,
А це відомо ще од вік.
І скільки б там пани не бились –
У холопів чуби трощились,
Та у сінцях повсякчас бік…